Незважаючи на всю простоту балансування коліс – це доволі важливий технічний момент в процесі обслуговування автомобіля. Вона під час їх збирання є гарантією того, що на великій швидкості автомобіліст не стикнеться з биттям руля. Правда, за умови, що процедура була виконана правильно. Адже всім добре відомо, що наслідки биття руля при дисбалансі коліс доволі плачевні, а саме:
- розбивання рульового керування;
- виходять зі строю амортизатори, підшипники маточини та інші елементи підвіски.
Причиною тому вібрація, яка розходиться по усьому кузову із-за розбалансування колеса. Однак головна загроза в тому, що значно знижається керованість автомобілем, що тягне за собою безпеку процесу пересування. Ось чому так важливо звернути увагу як на якість автомобільних дисків та покришок, так і на сам процес балансування транспортного засобу.
З якою періодичністю проводити балансування?
І так, якщо ви використовуєте всесезонну гуму, то в цілому одного разу в рік може бути достатньо. Правда, про додаткові уточнення забувати все ж не варто. В першу чергу пам’ятайте, що колеса потребують обов’язкового балансування у випадку збирання колеса на шину. По-друге 500 «накатаних» кілометрів на нову гуму, а по-третє після пробивання підвіски.
Також не варто забувати про порушення балансу колеса при зношені гуми, зміні форми колісного диску (деформуванні при потраплянні в яму). Відповідно ці моменти також не варто залишати без уваги.
Різновидності дисбалансу коліс
Як правило, дисбаланс коліс розділений на два види: динамічний та статистичний. Обидва різновиди передбачає розбіжність між собою осі інерції та обертання, які проходять по центру ваги кожного автомобільного колеса.
Якщо мова йде про статичний дисбаланс, то центр ваги колеса не знаходиться на осі обертання, так як вона йде паралельно осі інерції. Причиною тому є нерівномірне розподілення загальної маси колеса по довжині кола. Для визначення саме цієї різновидності дисбалансу рекомендується колесо надіти на вільну вісь та поспостерігати за тим, як воно себе веде. В такому випадку колесо виконує декілька маятникових рухів та зупиняється достигши центром ваги максимальної нижньої точки.
При динамічному дисбалансі центру ваги приходить на вісь обертання, але перетинаються обидві осі під визначеним кутом. Говорячи звичайною мовою, вага колеса неправильно розподіляється по його ширині. Діагностувати наявність динамічного дисбалансу можна при обертанні колеса, а усунути за допомогою встановлення вантажу - компенсувати по обидві сторони диска в визначених містах.
Безперечно, поки виробники ще не створили ідеальне колесо, а його загальні якості повністю залежать від складових – покришки та диску. У зв’язку цим і існують межі допустимого дисбалансу. В Україні інформацію про них ви зможете знайти в ДСТУ 4754-97. Окрім, показників статистичного дисбалансу ви також зможете знайти і інформацію про максимально допустиму вагу тягарців, які дозволяють компенсувати динамічний дисбаланс, а також допустимі дані биття колеса.
Поговоримо про сам процес балансування та різновидності тягарців
У процесі використовують спеціальний балансований станок, на якому його розкручують та центрують, використовуючи спеціальний конус. Далі в спеціальній стенд балансування диска заносять параметри колеса. По ним і формують дані, які виводяться на екран, де саме потрібний монтаж тягарців і яка потрібна їх вага.
Використовують різні балансовані тягарці. Все залежить від виду колісного диску. Наприклад, литі та штамповані добре підходять набивні тягарці. Також на ринку представлені і універсальні тягарці – що клеяться. Їх, доволі часто, клеять з внутрішньої сторони колеса. До речі, такі тягарці, використовують також і для збереження «краси» балансованого диску.
Сьогодні зустрічається доволі велика кількість порівняльних характеристик клеючих та набивних тягарців. Варто сказати, що, як правило, вони акцентують на набивних тягарцях. Вони кращі, особливо в холодну пору року. Причиною тому виступають температурні зміни, що тягне за собою зниження утримуючих характеристик клейкої стрічки, із-за чого тягарець може «відклеїтись». Варто відмітити, що такі випадки доволі часті, коли автомобіль миється під високим тиском. Правда, існують види дисків, які не розраховані на монтаж набивних вантажів, тому в такій ситуації клеючі тягарці це один вихід із ситуації.
Як визначити якісне балансування?
Балансувальні тягарці встановлюють в двох варіантах:
- виключно з внутрішньої сторони;
- з внутрішньої та зовнішньої сторони колісного диску.
Як правило, тягарці з фасадної сторони колеса не встановлюють або по бажанню власника або ж технічно не можливо балансувати так колесо.
Якщо балансувальний тягарець монтують виключно з внутрішньої сторони, то його розташовують максимально близько до зовнішньої сторони – в безпосередній близькості зі спицями.
До речі, допускається варіант балансування колісного диску за допомогою одного тягарця. Правда, така технологія доволі складна та використовується виключно в крайніх випадках. Всі тягарці загальної ваги розташовуються в максимальній близькості один до одного. При цьому, їх загальна вага не повинна перевищувати 60 грамів, при балансуванні нового колеса з новими дисками. У випадку перевищення допустимої ваги рекомендується перевіряти правильність збирання колеса, впевнитись в тому, щоб жовта відмітка, що є на шині, співпадала з вентилем.
Якщо все співпадає, але вага балансованого тягарця більше 60 грамів, то потрібні більш ретельніше оглянути колесо з метою визначення причин, які заважають правильному балансуванню. Однією з таких причин може бути деформація диску, або покришка, що втратила форму.
Після завершення процесу та зняття колеса з балансувального станка рекомендуємо попросити майстра знову перевірити показники дисбалансу. Не виключено, що показники можуть змінитись. Відносно допустимих параметрів при переустановлені залежить від типу диску. Наприклад, для стальних дисків допустима погрішність не повинна перевищувати п’яти грамів з обох сторін. А ось при легкосплавних дисках розмір погрішності ще менше – три грами по обом сторонам.
До речі, вплив погрішності сильніше відображається на якості балансуванні в залежності від діаметра та ваги колеса.
Декілька слів про «фінішне» балансування
В деяких шинних центрах автомобілісти доволі часто стикаються з «фінішним» балансуванням. Його доволі часто розглядають як альтернативний варіант традиційного балансування на стендах або станках. Однак, пам’ятайте, що такий варіант зовсім не правильний. В такому випадку обладнання для балансування визначається апаратом, який використовують для статистичного балансування усього вузла, а саме маточини, колеса та гальмівного диску. В такому випадку допустима вага для усунення дисбалансу не повинна перевищувати 15 грамів.
Якщо ви маєте намір відправити своє авто на фінішне балансування, то пам’ятайте, що перед цим колеса повинні пройти «класичний» метод балансування. Більш того, в деяких випадках взагалі немає потреби в проведені фінішного врівноважування, якщо перед цим використовували адаптери Хавека.
Основні помилки, які допускають під час балансування автомобільних коліс
Тепер варто поговорити про найбільш поширені помилки. Адже краще вчитись на чужих помилках!
Першою і найбільш частою помилкою є балансування брудного диску. Не варто забувати, що в тій або іншій мірі бруд впливає на баланс колеса, а після того, як вона змиється або відпаде ваш диск знову буде розбалансованим. До цього пункту також можна віднести й монтаж клеючих тягарців на забруднену поверхню. В такому випадку тягар під час руху з великою вірогідністю відклеїться, а ніж якщо його встановить на чистий диск.
Другою масштабною помилкою є монтаж нових тягарців без демонтажу старих. Такі випадки, як показує практика, доволі розповсюджені.
Наступною проблемою можна назвати «посадку» шини на диск. Іноді виникають ситуації, коли майстер при монтажі шини неякісно змазує її борт розчином, а в деяких випадках і в загалі про них забувають. В такому випадку, із-за неправильно розподілення внутрішнього тиску, покришка неправильно «сідає» на диск. Варто відмітити, що якщо в шиномонтажі вам доказують, що гума стара або низької якості, то висока вірогідність того, що неправильно виконана посадка. Подібні ситуації складні і тим, що з зовнішньої сторони немає можливості визначитись в чому саме проблема. Вирішити ситуацію можна за допомогою підняття тиску в шині.
Варто відмітити, що сьогодні зустрічаються так звані «цівілізовані» шинні центри, відомі як шиномонтаж 3D. Вони пропонують провести балансування на новому обладнанні, яке проводить лазерну діагностику. Вона дозволяє визначити точну геометрію всього колеса та окремого диску, що дозволяє діагностувати і биття. Завдяки цьому «посадити» автомобільну покришку максимально чітко на диск і тим самим ефективно компенсувати дисбаланс диску та шини. Звичайно ж, вартість такого обладнання доволі висока і зустріти його можна не по всюди. Як правило, в шиномонтажах воно є, що розташовані в центральній частині великих міст.
У випадку, коли вантаж для балансування вище допустимих меж, то рекомендується посадити повністю шину на диск і провернути по диску. Цей метод дозволяє знизити вагу тягарця.
Необхідно відмітити, що багато сучасних виробників шин встановлюють на своїх виробах цвітні відмітки, які і позначають самі легкі на ньому місця. Під час встановлення відмітки необхідно розташувати поряд з ніпелем. При дотримані цього простого правила ви зможете зменшити кількість використовуваних балансувальних тягарців.
Не менше важливі факти при балансуванні автомобільних коліс
Після балансуванні доволі важливо звернути увагу і на те, яким чином встановлені тягарці. Віддалене розташування один від одного говорить про неправильність балансування. Правильно – це кучне розташування тягарців з кожної сторони колісного диску.
Важливо також простежити не чіпляються балансувальні тягарці за що-небудь (гальмівні механізми або елементи підвіски). Це також доволі розповсюджена помилка шиномонтажників.